Назва проєкту: Використання сонячного вітрила для зміни напрямку руху астероїда
Навчальний заклад: Кременецький академічний ліцей імені У. Самчука Кременецької міської ради Тернопільської області
Нас. пункт: м. Кременець, Тернопільської області
Автори: Тарасюк Тетяна Олександрівна
Клас: 8
Керівники/координатори: Кулик Марія Володимирівна
Завантажити: тези, презентація
Взагалі-то, якщо вірити фізикам, то швидкість є величиною ВЕКТОРНОЮ.
Тому «середньостатистичний» політ до Юпітера,чи Сатурна передбачає кілька «гравітаційних маневрів» біля Венери, а часом і Землі з Марсом. Ну а політ до Меркурія то взагалі квест, який під силу тільки самим-самим впертим зорельотам.
Бо треба не просто долетіти (як, наприклад з «Новими горизонтами»), а ще й підлетіти з таким вектором швидкості зорельота, який би максимально був близьким до вектора швидкості планети. Інакше ніякого палива не настарчишся на перехід на навколопланетну орбіту.
Я це до того, що для того, щоб просто доставити»сонячний парус» на астероїд треба буде витратити величезну кількість часу і палива на узгодження векторів швидкості.
А з врахуванням мікроскопічної ефективності сонячного парусу куди як простіше взяти більш масивну залізяку і з розгону врізати її в астероїд. Швидше, дешевше і ефективніше. Що,до речі, вже перевірено експериментально.