Кушнерьов Владислав Сергійович

3 коментарі

1. Цікава робота. Пропозиція використовувати ШІ для корекції траєкторії на основі даних про ерозію щита в реальному часі відповідає трендам розвитку аерокосмічних технологій.

2. Робота цікава. Тільки у назві напевно не вживати слово усунення, бо це інженерна задача, а аналіз перевищення теплового потоку, або шляхи оптимізації

3. Робота привертає увагу сучасною темою та прагненням мислити в інженерній логіці. Позитивним є те, що автор зосередився не на загальному описі програми Artemis, а на конкретній технічній проблемі — поведінці теплозахисного екрана Orion та можливих способах підвищення безпеки польоту. Також варто відзначити звернення до реальних матеріалів NASA про тепловий щит і наукові експерименти Artemis II. Водночас із позиції наукової роботи для МАН є кілька зауважень. По-перше, у роботі некоректно змішано факти Artemis I та Artemis II. У тезах проблема деградації теплозахисту фактично прив’язується до Artemis II, але офіційне розслідування NASA стосується саме Artemis I: несподівана втрата обвугленого шару Avcoat сталася під час безпілотного польоту, а причину NASA пов’язала з умовами skip entry. Це прямо зазначено в матеріалі NASA https://www.nasa.gov/missions/artemis/nasa-identifies-cause-of-artemis-i-orion-heat-shield-char-loss/ та ось тут https://www.nasa.gov/news-release/nasa-shares-orion-heat-shield-findings-updates-artemis-moon-missions/ Для Artemis II NASA, навпаки, вирішила летіти з уже виготовленим щитом, але змінити режим входу — перейти до direct entry, а не повторювати повний skip-entry профіль. Тому твердження в роботі про “доведену необхідність ступінчастого входу (skip entry)” суперечить офіційно задекларованому рішенню NASA для Artemis II. По-друге, у висновках сказано, що “місія Artemis 2 підтвердила працездатність системи SLS+Orion, проте виявила критичні аномалії теплозахисту”. Але теплозахисні аномалії, про які йдеться, були виявлені і проаналізовані на Artemis I, а щодо Artemis II NASA сформувала польотне обґрунтування на основі цього попереднього досвіду. Це видно як з офіційного релізу NASA про щит Orion, так і Artemis II Press Kit (https://www.nasa.gov/wp-content/uploads/2026/01/artemis-ii-press-kit.pdf) і Artemis II Reference Guide (https://www.nasa.gov/wp-content/uploads/2026/01/a2-reference-guide-012825.pdf), де Artemis II описується як перший пілотований випробувальний політ, а не як місія, на якій уже було зафіксовано ті самі аномалії теплозахисту. По-третє, хоча в роботі згадані ARCHeR і AVATAR, ці експерименти подані скоріше як другорядний тематичний фон. І в самій роботі не показано, яким чином ці біомедичні дослідження реально впливають на аналіз теплозахисного щита Orion. Через це відповідне завдання виглядає слабко інтегрованим у основну тему. Якщо Владислав заявляє саме інженерне дослідження, то в роботі очікувано мали б бути подані хоча б елементи відтворюваного аналізу: порівняння режимів входу в атмосферу, оцінка теплових навантажень, пояснення механізму руйнування матеріалу Avcoat, схема або модель запропонованої системи моніторингу, а також обґрунтування того, що волоконно-оптичні датчики взагалі можуть працювати в умовах абляції, високих температур і механічного руйнування теплозахисного шару. Інженерна проблема окреслена, але її аналіз лишається переважно описовим. Слова “доведено”, “отримано унікальні дані”, “виявила критичні аномалії” звучать сильніше, ніж дозволяє поданий матеріал. Є аналіз відкритих джерела NASA, але ж не виконувалось власного випробувань, не має доступу до повного технічного масиву і не проводилось самостійної інженерної верифікацію. Для наукової коректності тут доречніше було б писати “проаналізовано”, “узагальнено”, “запропоновано” або “обґрунтовано на рівні концепції”. Можливо врахуєте на захисті роботи. Загалом, робота має сильний задум, але не чітко розділено факти Artemis I та Artemis II і є суперечності офіційним технічним рішенням NASA. Можливо якщо покопатись то щось і ще побачу, але поки досить. Або дасте відповідь на коментар, було б цікаво.