Оробей Нікіта Олегович

7 коментарів

1. Як на 9й клас, робота дуже високого наукового і практичного рівня! Автор самостійно опрацював фотометричні дані.

2. Робота важка для учня 9 класу. Порушено вимоги до оформлення тез та презентації (п.6.2.2. та п.6.1.4 Положення)

3. Дякую за уважний розгляд роботи та зауваження.
   Щодо складності теми для учня 9 класу, я, навпаки, вважаю це радше свідченням високого рівня обраного дослідницького завдання та зацікавленості автора сучасною астрофізичною проблематикою. Робота дійсно є складною, однак її метою було не спрощене реферативне висвітлення теми, а спроба виконати реальний аналіз відкритих астрономічних даних із використанням сучасних інструментів обробки. На мою думку, саме такі роботи і варто підтримувати в межах наукового конкурсу.
   Щодо невідповідності вимогам до обсягу тез і презентації, так, я розумію це зауваження. Але в даному випадку перевищення обсягу було пов’язане не з неуважністю до вимог, а з бажанням подати дослідження повніше й зрозуміліше. Робота має об’ємний аналітичний характер, і для пояснення основних кроків дослідження, обробки даних та отриманих результатів двох сторінок тез і 15 слайдів виявилося недостатньо. Особисто я не бачу великого сенсу надмірно стискати подібну роботу до формату, у якому втрачається логіка дослідження і читач уже не може повноцінно зрозуміти, як саме було отримано результат. Саме тому матеріал було подано ширше, щоб він був не формально коротким, а змістовно повним.
   На майбутнє, мені здається, організаторам варто було б переглянути ці вимоги саме для робіт із вираженою дослідницькою складовою і передбачити або додатки, або дещо гнучкіші рамки щодо обсягу. Це дало б можливість учасникам якісно представляти складні дослідження без необхідності надмірно скорочувати зміст.

4. Робота хороша, але ми маємо чіткі положення щодо презентації результатів. Якщо автор порушує вимоги, то це нівелює все досідження.
   Крім того, щодо результатів дослідження: ми бачимо в кінцевій таблиці, що «0 подій» у CHEOPS проти «28 подій» у K2.Оскільки CHEOPS нічого не зафіксував за 12,75 доби цілеспрямованих спостережень, це дає підстави припускати, що події K2 могли бути інструментальними артефактами (помилками камери чи обробки) або випадковими одиничними явищами.
   У колонці «Періодичність» вказано «не виявлена». В астрономії транзит планети має бути циклічним. Якщо події відбуваються хаотично (або взагалі не повторюються під час контрольних спостережень), це нівелює гіпотезу про наявність стійкого об’єкта (планети) на орбіті.
   Автор виділив лише 8 подій з 28, які мали глибину 356-508 ppm.Те, що навіть такі глибокі (і, здавалося б, очевидні) сигнали не були підтверджені прецизійним фотометром CHEOPS, свідчить про те, що природа цих сигналів не є планетарною.

5. Дякую за коментар. Хочу надати розгорнуту відповідь по суті зауважень. По-перше, щодо порушення вимог до оформлення презентації та тез. Я погоджуюся, що формальні вимоги конкурсу є обов’язковими і їх недотримання має враховуватися в оцінюванні. Але, знову ж таки на мою думку, це має впливати насамперед на критерій оформлення і презентації результатів, а не автоматично нівелювати зміст самого дослідження. У роботі Нікіти є чітко сформульовані мета, завдання, методика обробки даних, власний алгоритм відбору подій, порівняння з літературними моделями та зіставлення з результатами CHEOPS. Тобто йдеться не про формальний реферат, а про реальну аналітичну роботу з відкритими фотометричними даними. По-друге, щодо формулювання «0 подій у CHEOPS проти 28 подій у K2». Саме по собі це не є прямим доказом того, що всі події K2 були інструментальними артефактами. У роботі прямо показано, що йдеться про різні набори спостережень: K2 — це 87 діб кампанії C15 у 2017 році, а CHEOPS — сумарно 12,75 доби спостережень у двох кампаніях 2021 і 2022 років. Тобто це не одночасне спостереження однією й тією ж апаратурою, а порівняння подій, рознесених у часі на кілька років. Відсутність сигналів у CHEOPS означає, що явище не підтвердилося в пізніший період у межах даної чутливості та вікон спостережень, але це ще не дозволяє автоматично оголосити сигнали K2 артефактами. У самій роботі ця “обставина” подана чесно і саме як відкрита проблема: або явище було тимчасовим, або сигнали ослабли, або мають значення особливості обробки K2-даних. По-третє, щодо періодичності. Тут важливо наголосити, що робота Нікіти якраз і присвячена системі з множинними випадковими затемненнями без сталої періодичності. Тобто відсутність періодичності не спростовує його дослідження — вона є вихідною властивістю самого об’єкта HD 139139 і одним із головних мотивів роботи. У тезах і презентації прямо зазначено, що проста модель регулярних транзитів однієї планети не узгоджується зі спостереженнями, а далі вже аналізуються альтернативні моделі: пилові або уламкові структури, кометоподібні тіла, сценарії в подвійній системі, dipper-активність, модель Шнайдера тощо. Отже, зауваження про відсутність періодичності було б справедливим лише в тому разі, якби Нікіта намагався довести наявність звичайної планети на стабільній орбіті. Але саме цього робота не стверджує. Навпаки, її зміст полягає у тому, що система не вкладається у просту планетну модель. Далі, щодо того, що він виділив 8 подій із 28. Це не означає, що він «не підтвердив» решту, а означає, що він застосував більш жорсткий і консервативний критерій автоматичного відбору. У роботі чітко вказано, що кандидатами на події вважалися відхилення потоку нижче медіанного рівня на 4σ шуму за наявності щонайменше двох сусідніх точок у межах однієї події. Саме тому зі всього набору K2 C15 було виділено не 28 описаних у статті транзитоподібних мінімумів, а лише 8 найглибших і статистично найнадійніших подій. Це не спроба «підганяти» результат, а навпаки — обережний підхід, за якого Нікіта свідомо залишає тільки найбільш виразні сигнали. Тобто власний результат тут полягає не в механічному повторенні 28 подій із літератури, а в строгому автоматичному відборі найбільш надійних мінімумів і подальшому аналізі їхніх параметрів. З твердженням, що «природа цих сигналів не є планетарною», я в цілому погоджуюся — але саме це якраз не суперечить роботі Нікіти. У його дослідженні не робиться висновок про існування звичайної планети як причини затемнень. Навпаки, аналіз моделей у роботі приводить до висновку, що найпростішу багатопланетну інтерпретацію дані не підтримують, а найбільш правдоподібними виглядають сценарії з нестійкими пиловими або уламковими структурами, хоча й вони не дають повного пояснення. Тобто теза про те, що сигнали «не є планетарними», не спростовує роботу, а радше підтверджує одну з її основних ідей: система HD 139139 залишається аномальною і не пояснюється стандартними моделями транзитів. Важливо врахувати, що робота має виразний власний результат. У ній виконано обробку та очищення відкритих фотометричних даних K2, здійснено власний автоматичний пошук подій, визначено їхні глибини, тривалості та інтервали між ними, побудовано гістограми, виконано порівняння з літературними моделями та зі спостереженнями CHEOPS. Тобто це не просто переказ наукової статті або роботи, а власна аналітична спроба працювати з реальними астрономічними даними. Для учня 9 класу це, на мою думку, дуже серйозний рівень роботи. Згодна, формальні порушення оформлення можуть бути підставою для зниження оцінки саме за критерій презентації чи оформлення матеріалів, оскільки беремо участь вперше не врахували цього. Але щодо змісту дослідження важливо розділяти дві речі: відсутність остаточного фізичного пояснення явища і відсутність дослідження як такого. У роботі Нікіти якраз є дослідження: вона не претендує на остаточне розв’язання проблеми HD 139139, але показує самостійний аналіз даних, обережний відбір подій і виважене порівняння з існуючими моделями та спостереженнями CHEOPS. У будь-якому разі дякую за увагу до роботи та за коментарі — для нас вони справді корисні.

6. Змістовний коментар. Але ви пишете іншим учасникам недоліки їхнього дослідення, можливо, дехто не вмістив в 13 слайдів повний обсяг інформації і упустив деякі моменти. Це роботи дітей – майбутніх наковців, вони лише вчаться. Тому, потрібно бути толерантними. Для оцінювання робіт в повній мірі є відповідні члени жюрі МАН.
   Роботу буде захищати автор,тому ми, як наукові керівники лише спрямовуємо їх наукову діяльність в правильному руслі. Чекаємо від автора відповідного захисту свого проєкту!

7. Дякую за вашу думку. Я цілком погоджуюся, що це роботи дітей, які лише формуються як майбутні дослідники, і саме тому до них потрібно ставитися уважно, коректно й доброзичливо. Моя мета (коли залишаю коментарі), зовсім не в тому, щоб знецінювати чи жорстко критикувати чиїсь роботи. Навпаки, коли я звертаю увагу на певні недоліки або слабкі місця, то роблю це саме з позиції можливого доопрацювання (в майбутньому чи можливо навіть до захисту) — щоб автори й керівники могли побачити, що ще можна посилити, уточнити або краще обґрунтувати. Так само я й говорила про обсяг презентацій і тез: у деяких роботах справді може не вистачати місця, щоб повною мірою показати методику, логіку дослідження або результати. Щодо оцінювання, то роботи все ж оцінюють не лише члени журі, а й колеги, які також виставляють бали. Кінцеве підбиття підсумків, безумовно, залишається за журі, але й сама професійна дискусія навколо робіт теж є важливою частиною. Саме в такому обговоренні колеги можуть побачити те, що, можливо, не помітила я, або звернути увагу на моменти, які варто врахувати автору перед захистом. Усі ми люди, і саме тому фаховий обмін думками може бути не шкідливим, а навпаки — корисним. Безумовно, роботи мають захищати самі діти, вони й прийшли вчитесь це робити. Але коректне обговорення сильних і слабких сторін я розглядаю не як знецінення, а як можливість допомогти дитині краще підготуватися, а керівнику — побачити можливі напрями для доопрацювання. Тим більше, я не ставила жодних оцінок 0-3, а намагалася говорити саме по суті роботи.
   Дякую за ваш коментар. Думаю, що нас усіх об’єднує спільна мета — підтримати дітей у їхньому науковому зростанні.