Косушкін Пилип Сергійович

3 коментарі

1. Робота має чітку структуру: від теоретичного аналізу механізмів (закон Стефана–Больцмана) до математичних розрахунків та експериментальної перевірки.Особливої уваги заслуговує розробка власної лабораторної моделі з герметичними камерами.

2. Робота є актуальною та має наукове значення. Автор роботи молодець якщо зацікавився даною темою

3. Назва «Порівняльний аналіз парникового ефекту на планетах Сонячної системи» звучить ширше, ніж реально виконане дослідження. Вона ніби обіцяє аналіз усіх або принаймні більшості планет Сонячної системи, але насправді дослідження охоплює лише три планети, та ще й саме ті, які логічно об’єднуються в окрему групу. Тому назву роботи доцільно було б звузити до планет земної групи, оскільки фактичний аналіз у дослідженні виконано лише для Венери, Землі та Марса. У теперішньому вигляді назва формулює ширший предмет дослідження, ніж реально охоплено в роботі. Це важливо з наукової точки зору, бо газові гіганти мають зовсім іншу фізику атмосфер і для них не можна так само просто порівнювати “температуру поверхні” і “парниковий внесок” , а отже, узагальнення на всі планети Сонячної системи тут методично завелике. Є внутрішні числові неузгодженості між тезами і презентацією. У тезах наведено парниковий внесок: Земля: ≈ +33°C, Венера: ≈ +500°C, Марс: ≈ +5°C. А в таблиці презентації на слайді з розрахунками подано інші значення: Земля: 40°C, Венера: 481°C, Марс: 3°C. А також неузгоджені вхідні параметри моделі.
   На слайді з окремими розрахунками подано:
   Земля: S=1367, A=0.37
   Венера: S=2613, A=0.65
   Марс: S=589, A=0.15.
   А в порівняльній таблиці далі вже стоять:
   Земля: S=1361, A=0.30
   Венера: S=2610, A=0.75
   Марс: S=590, A=0.25. Тобто вихідні параметри в презентації не скрізь однакові. Можливо це механічна помилка, або цьому є логічне пояснення? Зверніть на це увагу при захисті.
   Експеримент із трьома колбами — повітря, CO₂ і водяна пара — є вдалим як навчальна демонстрація, але його не можна прямо переносити на атмосферу Венери, Землі чи Марса, бо у роботі не подано: точних концентрацій газів; однаковості тиску й вологості; контролю над тепловтратами колб; похибок вимірювання; повторних серій експерименту. Через це експеримент підтверджує лише загальну ідею, що різні газові середовища можуть нагріватися по-різному, але не є строгою фізичною моделлю атмосфер планет. У висновках сказано, що “навіть при однаковому складі газів (CO₂) різний тиск призводить до кардинально різних кліматичних умов”. Але в самому лабораторному експерименті зміна тиску не була окремо змодельована і виміряна. Отже, цей висновок спирається радше на загальну теорію та дані, а не на власний експеримент. Формулювати це як “доведено експериментально” — занадто сильно. У роботі є коректна загальна ідея, але висновки подані доволі категорично: “експериментально підтверджено”, “доведено”, “встановлено залежність”. Для такого обсягу даних і такої моделі коректніше було б писати: “одержано результати, що узгоджуються з теоретичними уявленнями”; “експеримент показав тенденцію”; “модель ілюструє роль газового складу”. Це зробило б роботу науково акуратнішою. Робота є цікавою, змістовною і добре поданою, з сильним візуальним оформленням і непоганою ідеєю поєднати теорію та експеримент. Порадила б для більш високої оцінки посилити наукову частину:
   узгодити всі числові дані в тезах і презентації;
   чітко показати, які саме параметри використано в розрахунках;
   додати аналіз похибок;
   не переносити напряму лабораторну модель на планетарні атмосфери;
   обережніше формулювати висновки;
   чітко розділити, що в роботі підтверджено власним експериментом, а що взято з теорії.
   У нинішньому вигляді це гарна навчально-дослідницька робота з хорошою презентацією.