Назва проєкту: Стежками Гійче: історична спадщина села
Навчальний заклад: Комунальний заклад Львівської обласної ради “Сокальський академічний ліцей імені Т.Шевченка”, Комунальний заклад “Сокальська Мала академія наук учнівської молоді імені Ігоря Богачевського” Сокальської міської ради Львівської області
Нас. пункт: м. Сокаль, Львівська область
Автори: Стельмах Олексій Ярославович
Клас: 9
Керівники/координатори: Бик Мирослава Богданівна
Завантажити: Тези Стельмах О.Я., Презентація Стельмах О.Я.
8 коментарів
Дякуємо! Прекрасна, насичена робота!
Про список використаних джерел не вказали(
Відсутні висновки з чітким формулюванням отриманих результатів, особистого внеску автора та елементів наукової новизни.
У презентації немає списку використаних джерел, не всі фото супроводжені вказівками на їх походження.
У тексті зустрічаються фрагменти, скопійовані з Вікіпедії, включно з активними гіперпосиланнями. Вікіпедія не є академічно прийнятним для наукових робіт.
Робота справляє позитивне враження. Проте для підвищення академічної цінності проєкту варто доопрацювати науковий апарат: сформулювати чіткі висновки, зазначити особистий внесок і уникати використання Вікіпедії як джерела. Також важливо оформити список використаних матеріалів і вказати походження фото. Це дозволить оцінити рівень самостійної роботи
Робота цікава та насичена інформацією. Відсутній список використаних джерел, а у тексті не прибрані активні посилання на “Вікіпедію”
Робота загалом справляє позитивне враження та свідчить про зацікавленість автора досліджуваною темою. Водночас, з метою підвищення академічної цінності проєкту, доцільно доопрацювати науковий апарат: чітко сформулювати висновки, визначити особистий внесок автора, уникати використання Вікіпедії як джерела інформації. Важливо також коректно оформити список використаних джерел і зазначити походження ілюстративного матеріалу. Це сприятиме більш об’єктивному оцінюванню рівня самостійності виконаної роботи.
Вікіпедія не може становити джерельну базу наукової розвідки
Робота вирізняється цікавим задумом і поєднує культурну пам’ять і духовну спадщину регіону . Проте для надання дослідженню необхідної наукової глибини варто суттєво посилити аналітичний компонент: чітко окреслити авторську позицію у висновках, відобразити межі власного внеску в опрацювання матеріалу та забезпечити належну атрибуцію ілюстративного контенту. Окремої уваги потребує добір джерел — важливо орієнтуватися на фахову літературу й уникавати використання публіцистичних або неакадемічних ресурсів. Усі ці кроки сприятимуть формуванню цілісного й переконливого дослідницького проєкту.
Цікава робота, дякую.