Назва проекту: «Дослідження рекурентних Нових зір за архівними даними»
Навчальний заклад: Одеська спеціалізована школа № 117 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області
Нас. пункт: м.Одеса, Одеська область
Автори: Степанова Аліса Дмитрівна
Клас: 8
Керівники/координатори: Вірніна Наталя Альбертівна
Завантажити: тези, презентація
11 коментарів
Тези та презентація повинні бути узгоджені між собою( мова викладу).
Власні спостереження (на графіку) – 1958 р. Це не спостереження, а обробка даних отриманих в 1958 р.
Это не просто использование каких-то старых данных. Это большая длительная работа с архивными фотографиями (фото, полученные из внешних источников, если угодно). Работа с живым реальным архивом, куда мои кружковцы ездили на летнюю наблюдательную практику. Архив хранится в обсерватории в Маяках, мы туда в сезон очень часто ездим. Чтоб были понятны масштабы, поясняю: Алиса (автор проекта) перетаскала более 100 кг стеклянных пластинок – из архива в комнату с подсвеченным столиком (есть в презентации на фото) и потом обратно.
И, кстати, в современной астрономии для научной работы учёные обычно объединяются в рабочие/творческие группы: кто-то наблюдает, кто-то обрабатывает, кто-то пишет мат.часть, кто-то строит модели – это нормальный процесс.
Ми згодні, що виконана кропітлива робота над фотознімками з архівів. Але це не власне спостереження, а саме дослідження даних фотографій, отриманих в 1958 р.
Добре, давайте розберемо астрономічне поняття “спостереження”. Ми живемо в ХХІ сторіччі, і просто побачити щось у телескоп чи неозброєним оком – цього замало.
Зазвичай, все ж таки, проводяться певні виміри, відмічаються певні закономірності.
Дуже великий стрибок у розвитку астрономічних знань відбувся саме з початком застосування фотографії у астрономічних дослідженнях,
адже вона дозволила одночасно фіксувати багато об’єктів, і проводити виміри
(або спостереження) цих об’єктів у будь-який час.
{вибачаюся за розірвані коментарі, чомусь система іноді не дає нормально відправити}
Звичайно, можна, наприклад, подивитись на зірку у телескоп та виміряти її блиск візуально. Однак, ці ж виміри не зможе провести ніхто інший (якщо тільки він випадково не спостерігав цю ж зірку у цей самий момент часу). Тут варто відмітити, що одним з критеріїв коректності та науковості підходу є відтворюваність результатів. Наприклад, якщо хтось інший продивиться ці ж фотографії, то він отримає приблизно такий самий результат, як отримала Аліса.
Таким чином, сучасні астрономічні спостереження складаються з 2 основних етапів: